І знову крики: - Юлі волю!!!
Це дежавю якесь неначе.
Одне й те саме, знов, мусолять,
Юрба проковтує терпляче.
Кличко, Арсеній, Тягнибок,
Та крики:- Слава Україні!!!
Чому, не знаю, холодок
Пробіг мені по спині нині.
Було вже стільки того крику,
А віз, як бачим, все ще там...
Розчарування завелике
Щоб знову не лишилось нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425792
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Патара