В чужому вікні світло завжди тепліше,
Здається, за ним – щасливіше життя.
Дивлюсь, як виставу. Проте наймиліше
Вікно, за яким живе наша сім’я.
Тут штори завжди легковажно відкриті,
Лунають веселі й гучні голоси –
Нічого таємного. Чисто помиті
Шибки усміхаються! Ти попроси
Зашторити вікна і зменшити гучність,
Якщо чуже щастя дратує когось.
На жаль, процвітає принизлива штучність
Стосунків, чуттів… Та тобі не здалось,
Що краще б нам вікна усі відчинити?
Від сонця й дощу не ховатись за склом,
Учитись любити людей і дружити,
І щастю радіти за кожним вікном!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425950
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)