Галасливі хмаринки…

Галасливо  проникли  у  тишу  тополі  хмаринки,
пролетіли  в  дворі  і  підкрались  у  біле  вікно.
Стали  долі  пускатись  коралові  намистинки  -  
Сповістили  той  сум,  що  майбутнє  в  минуле  пішло.

Із  конвертів  своїх  висипали  найкращі  моменти,
а  вони  навзаєм  так  пропахли  весняним  дощем,
я  з  Тобою,  мій  рідний,  забула,  що  в  світі  є  щем.
А  тепер  анемія,  збій  у  системі  ферментів...

Я  читаю  листи  і  моєї  вини  там  багато,
а  найбільше  там  слів  -  божевільно-тужливо-терпких.
Не  знайти  в  цьому  світі  схожих  на  тебе  таких.
Не  з`єднати  вже  НАС,  бо  зі  слів  металеві  паркани...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2013
автор: Ліна Біла