Так жаль що в світі є насилля.
Так жаль що є нечесна гра.
Так жаль - споконвіків воюєм -
щоб мати всього і сповна.
Так жаль що ми живем в обмані,
і потопаєм у плітках.
Так жаль що взявши в руки камінь
він перетвориться в туман.
Так жаль що мрії забувають,
кидають їх з свого човна.
Коли ж вернути їх жадають -
пливуть до самого,
до дна.
Так жаль що стрілки циферблату
не змінюють ніколи курс.
Вони неначе ті солдати-
вперед,
в майбутнє лиш ідуть.
Так жаль що ті кого кохаєм -
так близько що не дотягнутись,
а ті хто люблять нас без тями,
п'ють мед гіркий
щоб лиш забутись.
Так жаль що світ проста банальність...
Так жаль що світ це пустота...
Так жаль що люди виживають,
а не живуть своїм життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426039
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Patyanya