"Чого тобі від мене…"

***********************************
Чого  тобі  від  мене,

жагучий  пломню  губ  тремтячих  треба—

наповнення  чи  смерті?

Чого  тобі  від  мене

в  цій  дикій  круговерті—

ковток  води,  побачить  трохи  неба?

Чи,  може,  їсти  солод,  пити  меду

І  славу  скласти  горе-архімеду—

отому,  від  науки,  

що  ледве-ледве  зводить  букви?

-  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  -  

Чого  ж  тобі  від  мене,

Мій  вимір  світу  без  імена?

Чого  ж  тобі  від  мене,

Коли  мій  голос  —  в  шумовиннях  клена,

Коли  моя  душа  розквітла  і  зелена?

Чого  ж  тобі  від  мене,

Хіба  я  прóстий  організм  —  евглена?!

У  мене  розбурх  почуття

Та  слово  думкою  зведéне.

21.05.1999  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426063
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2013
автор: Ростислав Сердешний