Багато раз я зарікався...
Любов не пущу в своє серце...
Не буде щирих почуттів...
Й не розтопити холод перцем...
Прийшла проста і без надій...
І сильно так пробила двері...
Які тримали різний хміль...
Й шикарні букетні вечері...
Я думав так, на один раз...
Та все ж не зміг я зачинитись...
Зламала принципи життя...
Упав й не встиг я ухилитись...
Розбила все і відвернулась...
І прихилив "король" коліно...
Пішла й не глянула у вічі...
Вже порожне для неї поліно...
Ця пустота зимовий протяг...
Я знав, що я не для кохання...
Та як би я не закривався...
Періодично чистять страждання...
Зціпивши зуби я кричу...
Закривши очі тебе бачу...
Любов зірвала всі дахи...
Не встиг я навіть дати здачу...
Спокійно рани залижу́...
І двері нові я збудую...
А ти лиш досвід у житті...
Яким своє серце годую...
Пізнавши біль ти знайдеш радість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426153
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Чорний Кіт