Встань, Тарасе, пробудися.
На Вкраїну подивися,
На Вкраїну рідну
Сплюндровану бідну.
В чому ж тут причина?
Не монголи, не татари,
Не якісь чужинці
Наші славні «патріоти»,
Сини українці.
Працювала Україна
У чужого пана
І зарплату і соцзахист
Щомісяця мала.
А як стала працювати
Та на свого пана –
Рабинею стала
А де ж наша Катерина
Що ж там поробляє?
Малих діток у садочок
Поспіхом збирає.
А чи хворе чи здорове
І чи може встати?
Ніколи спитати.
Треба бігти на роботу
Гроші заробляти
Щоб сім`ю свою вкраїнську
Якось годувати.
Перше була хоч бабуся
Щось допомагала
А тепер і їй старенькій
Треба працювати
Бо державному бюджету
Треба помагати.
Встань, Вкраїно, пробудися,
На світ божий подивися.
Бо не гоже рідна
Щоб твої обранці
На твоїй спині сиділи
І нічого не робили
Гаслами ся прикривали
І нічого не рішали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426191
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Lesy