Як багато незакінчених рядків…
І ще більше ігнорованих думок
До вершини безліч кроків,а не крок
І не менше збитих в кров слідів…
Десь далеко цвинтар вбитих мрій
Чути стогін вщерть нещасних душ
Кров’янисто оповає вени,наче вуж
Сумнів,що табу наклав на святість дій
Шепоче вітер,що попереду життя
А не безодня існувань,чи просто мить
Не варто креслити і будувати укриття
Гроза мине і грім перегримить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426192
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: Ірина Форестова