Умілий поет (поетична післяпародія)

.
                                                                             Поет  уміє  краще  багатьох  
                                                                             Ловити  миті,  ткати  думи  віщі,  
                                                                             Аби  відчути,  розуміти  вічне,  
                                                                             Щоб  серце  озивалося  тьох-тьох…  

                                                                                                                       Олександр  Печора  

                                                                               Я  відчуваю,  розумію  вічне.  
                                                                               Повірите?  Це  не  пусті  слова.  
                                                                               Десь  у  ставку  об’єкт  біологічний,  
                                                                               А  серце  озивається  –  ква-ква.  
...
                                                                               І  серце  тенькне  лагідно  –  хрю-хрю.  
...
                                                                               Це  Галя  із  відром  іде  по  воду.  
                                                                               А  серце  аж  заходиться  –  тьох-тьох!

                                                                                                                                               Валерій  Голуб  



Поет  уміє  краще  багатьох…
Спитаєте  –  а  що  ж  це  він  уміє?
А  солов'їно  тьохкати:  тьох-тьох!
Козою  мекати.  Шипіти,  наче  змії.

А  ще  уміє  песиком:  гав-гав!
І  котиком  понявкати,  до  речі.
Кохану  зупинити:  відра  став!  -
Й  коромисло  завдати  їй  на  плечі.

О,  не  лише  уміє  це  поет  -
Він  може  навіть  вірша  написати!
Коли  в  душі  назріє  творчий  злет,
Поета  годі  витягнути  з  хати…

У  стайні  безперервно  кози:  ме!
Голодний  пес  із  ланцюга  зірветься.
Втече  котяра  з  дому  в  той  момент.
Зажуриться  кохана  десь  під  вечір.

Їй  би  радіти:  чоловік  -  поет!
А  та  шкодує  -  заміж  вийшла  нащо.
Ішов  би  той  умілець  краще  геть,
Бо  не  поет  -  справжнісіньке  ледащо.


21.05.2013


*  Джерело  натхнення:  Валерій  Голуб  "СЕРЦЕ  ТЕНЬКНЕ  ЛАГІДНО  -  ХРЮ-ХРЮ  (Літ.  пародія)"  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425959),    Олександр  Печора  "ПОДОВЖЕННЯ  МИТІ  Світанкова  елегія"  (Олександр  Печора,  "Яблуко  на  вітрах"  Полтава,  2010)  ,  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426302
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 21.05.2013
автор: Le Magnifique