Радісно мені…
Соловейко ніжно заспіва.
Журбу мою перелива за край.
Душа біжить все далі в Рай,
А тіло тліє на землі.
Радісно мені…
Дівчина плаче. Затужила.
Вона ж його як день любила,
Від серця ключик берегла,
А він сконав в чужій війні.
Радісно мені….
Моя земля стала чужею,
А я ж вважав її своєю.
Сиджу в печалі за стіною,
Тай дощ у мене на вікні.
Радісно мені…
Брати, сміюся я в лиху годину.
Мати плека свою дитину.
Блукає смерть по світу навкруги,
А на душі…
Радісно мені…
Що я, брати на чужині,
а Ви в раю, в країні милій;
так серцю милій Україні.
Радійте й Ви, бо радісно мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426338
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Сашко Ткаченко