Сміється сонце.
Благодать .
Весело розливається.
Йому аби усе сіять.
До люду ж посміхається.
Та все ж так лагідно пригріє,
Теплом Божественним укриє.
Вночі же буде спочивать.
Сміється сонце.
Благодать.
Гуляє вітер.
Благодать.
Все ж хвилі поганяє.
Йому аби усе літать.
Про волю добре знає.
Задує сильно, побіжить.
Йому у полі чистім жить,
Бо ж волю він кохає.
Соловей співає.
Благодать.
Щебече. Заливається.
Йому усе співать, літать.
У гаю він ховається,
Лиш спів доноситься до нас.
Співає, як в останній раз.
Для кого ж то старається?
Вже й день міняється.
Благодать.
Вступає ніч до влади.
Запрошує весь люд поспать,
Думки зібрать до ладу.
Щоб тілом відпочить,
Тай душу відмолить
І зранку чистим встать.
Сміється сонце.
Благодать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426536
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: Сашко Ткаченко