Пророцтва дивні, переплетені словами –
Красиві й мертві – наче квіти в целофані,
Людини розум розмістив в стрункі ряди.
Так пропонуючи у притчах віднайти світи незнані.
Тому, мабуть, буває так непросто
Збагнути зміст, розкладених по росту,
Магічних слів, прихованих в піснях.
Бо звуків не почути у рядах.
І гамір толкувань не дасть відчути ритму
Мелодії знайомої одвіку.
Вона з небес лунає крізь віки –
Мелодія, яку не впишуть у рядки.
Ця музика наповнює весь світ навколо мене.
Спів цей не відтворити знаками у схемах.
Жерці обрядам змушені коритись,
Вовки в них цілі й вівці будуть ситі.
Обранці завжди щедрі на поради.
Лиш правда випирається із ряду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426542
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: ABIV