Так довго ми молилися,
звертались до небес
Нарешті це здійснилося -
почув молитви Зевс!
Танцює дощ, краплинами
Змиває пил і бруд,
Стікає намистинами
Із кам’яних споруд…
Земля п’є воду жадібно,
У лісі й на полях,
Дерева стогнуть жалібно,
І падають на шлях…
Лежать, з корінням вирвані,
Як жертви, уві млі
Рясним дощем поливані,
На змученій землі…
І вітром наполоханий,
Завмер вишневий сад,
Та вранці знов закоханий
З‘явився сонце-град…
П‘янкими ароматами,
Як дар після дощу,
Дурманить сад за хатою,
І сонце п‘є росу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426553
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО