Вільна пташка

Я  тепер  бачу:  любити  когось
Із  часом,  з  роками  ти  так  й  не  навчилась.
На  миті  якісь  тобі  все  ж  довелось
Тримати  свій  гнів,  бо  ти  все  ж  підкорилась.

Даремно  тебе  намагався  тримати,
Сховати  десь  далі  від  світу  цього.
Я  мріяв,  щоб  ти  не  хотіла  тікати,
Назавжди  віддавши  серденька  свого.

Зізнаюсь:  ночами  не  міг  більше  спати,
Сидів  біля  тебе  -  тебе  чатував,
І  десь  розумів:  я  не  зможу  тримати,
І  геть  не  назавжди  тебе  я  піймав.

Бо  ж  ти  вільна  пташка,  народжена  в  небі,
У  моїх  руках,  як  у  клітці  жила.
І  все,  що  для  тебе  у  світі  цім  треба  -
Просторів  безкрайніх  солодка  імла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426558
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: girl-poletje