Я кричу:досить літа на засніжених днях!
Ти не чуєш,і грієш застуженим світлом
Скільки можна ходити по краю в словах?
Долетівши до серця розкиданим цвітом.
Я ховаюсь за хмари нездійснених мрій
Влившись піснею в твоє життя
А ти заплутався немов летючий змій
В тенетах грубості та почуттях.
Де промайнуло літо без тепла,
Там в серці оселилась хуртовина
Мабуть в мені почалася зима...
-Душа до холоду така вразлива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426665
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2013
автор: Злата Наркевич