Переповнюю очі печалю
Почуття вириваю з корнем.
Мені б випити з ним чашку чаю,
Чашку болі розмішану з горем.
Я закохана... Знову у небо
Що таїть в собі збірка віршів.
Неземне і байдуже - чи кредо?
Я цілую строки цих гімнів...
І коли застигаю сумлінно
Проводжаючи поглядом бога,
Я тремчу якось надто дивно
Як тремтить перед людом небога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426797
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Алиса Кирова