Ідуть роки, змінюються часи, минають століття
Ніхто не знає всіх компонентів довголіття.
Хоча один з компонентів я знаю,
І десь в районі серця все життя тримаю.
Розмірковував дід старий, сидячи на лавці,
У валянках і криво одягненій шапці.
Вдивлявся він то в синє небо то в білий сніг,
І не помітив як внук до нього прибіг.
-Діду, діду про що ти думаєш? Ходімо до хати,-
Тягнучи за руку, спробував старого при підняти
- Задумався я внук, що дає мені сил жити,
Дбати про вас і любов вам свою дарити.
-І що… і що ж? - перебивши діда запитав малий,
А той відповів, - Доки є рух то ти живий
Енергія традицій, а сила в святому дусі
А. М. Горький казав: «Динамо –це сила в русі!»
- Динамо ??? Про що це ти діду ?- запитав внук.
- О,ДИНАМО! В цьому слові кожний звук,
Мовив дід і продовжив ,- для фана як молитва
Що не матч то для фанів вирішальна битва.
- Тобто, я не можу зрозуміти? - запитав внук знову.
- Багато що йменується словом «Динамо»,- продовжив дід розмову ,-
Однак цим терміном ще називаються футбольні клуби.
В таких містах як Москва, Тбілісі, Бухарест. - мовили старого губи ,-
Та й в інших містах є клуби «Динамо» різної категорії
Але жоден з них немає такої славетної історії,
Як київське «Динамо»… не команда, а легенда ціла
Що не покоління футболістів, то майстри свого діла.
Закінчив дід, а в його очах вогонь палав.
-Я люблю легенди, розкажи мені ,- внук додав.
-Не легенда, а історія величного футбольного гранда
Різні часи пережила київська команда…
Закінчив дід розмову, глянувши у вічі внуку
І пішов до хати, прихопивши малого за руку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426839
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Барановський Павло