Живи метелику. Життя таке хороше.
І безтурботне. Справа лише в грошах.
Злети найвище - нащо тобі крила?
Вперед і вгору, до їх штучного світила.
Лети Метелик,покидай мене
Ітимуть дні і любов пройде
Тікай, барвистий, я відкрив долоні.
Ти жив півроку в добровільному полоні
Яскраві крила для мене уже бліді
Роби що хочеш-байдуже мені
І ти повіриш. І повірю я.
Любов скінчилась. Прощавай мала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426969
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Чернець