РЕНЕСАНС

У  щасті  хтось  живе,  радіє,
Один  лиш  я  нікого  не  люблю,
Живу  в  своїй  безґлуздій  мрії  -
Таке  незрозуміле  щось  роблю.

ПР:      Та  час,  мов  плинний  ренесанс,
                 Сміливо,  швидко  змінює  буття...
                 І  значить,  маю  все  ж  я  шанс  -
                 Нехай  малий,  та  з  вірою  в  життя.

Для  когось  карта  випадає
З  фартової  колоди  на  столі,
Моя  ж  надія  помирає  -
Не  хоче  піддаватися  мені.

(08.10.2008.№56)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2013
автор: Вадим Косарєв