Я  б  хотіла,  щоб  ти  з’явився  нарешті,  чесно.
Мені,  може  б,  вдалося  бути  справді  щасливою.
Кажуть,  як  на  тебе  чекають  –  то  чудесно.
А  що  я?  Зачерствілою  стала,  зате  не  вразливою.

Мене  тут  попросили  якось  загадати  бажання.
Знаєш,  чорт  забирай,я  геть  розівчилася  мріяти!
Так  ось  склалось:  усюди  пориви,  дуелі,змагання…
А  хтось  каже,  що  щастя  самому  треба  сіяти.

Не  барися,  гаразд?  Я  не  люблю  чекати,ти  знаєш.
Тут  у  мене  для  тебе  вже  майже  засохлі  весни.
І  єдине  хіба  -  не  дивися,  як  всі.  Обіцяєш?
А  я  віритиму,  до  останнього  променя,  чесно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427145
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Ірена Юрковська