На світлу пам’ять Миколі Володимировичу Гамулі
Останній дзвінок пролунає сьогодні без Вас
Тужливо і дзвінко над дахом старенької школи.
Звучатиме музика, ми затанцюємо вальс,
Та Вас запросити не зможемо більше ніколи.
Минув майже рік, але біль від утрати не згас,
Ваш образ в серцях неможливо ніким замінити.
Наш вічний директоре, ми не забудемо Вас!
Були Ви, як батько, а ми – і колеги, і діти.
На кожному камені школи – тепло Ваших рук,
Куди не поглянь, Ви до всього доклали зусилля.
Зла доля спинила раптово розмірений стук
Найкращого серця – і всіх нас позбавила сили.
Пробачте нам, любий, учителю наш дорогий,
Якщо ми колись перед Вами хоч чимсь завинили!
Ви знали усе, і усе Вам було до снаги,
Ми Вашу шляхетність і чесність найбільше цінили.
Прощатись пора, прилетіли по Вас журавлі,
І цвіт яблуневий в саду осипається рясно.
Спочиньте нарешті! Прийміть наш уклін до землі,
А пам’ять про Вас в нашій школі ніколи не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427208
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.05.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)