На випадок, якщо мене не буде,
Знайди собі сумнівне аби щось.
Здолай нарешті немічну застуду,
Її перебування затяглось...
У випадку, якщо мене не стане,
Я вже не поясню, чому-то так.
Згадай, як ти прийшла тоді до тями,
А я не міг прокинутись ніяк.
В тім випадку, якщо зелені очі
Мене в масовці сірій віднайдуть -
Я більше не сумую, бо так хочу.
Я більше не відтворюю цю суть.
У разі, коли вістря стане димне,
Зітри цю відстань сиву, приїзди.
А ти мені відкажеш про постійне:
Нема часý. Не ходять поїзди.
_________________________________
Якщо я сам у центрі верболозів,
Спітніла спи́на і масне чоло.
Без різних «що до цього призвело?»
І вже не похапцем стрічаю осінь.
Чекай на квітень, слів не вимальовуй,
Вони мені нагадують брехню,
До неї звик і вже, мабуть, люблю.
Та все ж піду, усупереч нікому.
На випадок, якщо мене не стане,
Шукай собі, як схочеш, крізь будяк.
Мене позбавлять будь-яких ознак
Лани волошок й поле конопляне.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427336
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2013
автор: Митрик Безкровний