Вдих і видих… Чи може вчулося?
Плаче музика вуличним ехо…
Хмари пуху бездушно губляться
Поміж пристанню власних его.
Танцює соло, з вітром любиться,
Тулить небо до втомлених пліч.
Манить знайома серцю вулиця,
Мовчить думками-спогадами ніч.
Клубок пуху невпинно котиться
По узбіччі почуттів - доріг,
Мов жменька снів (цнотлива дещиця),
Тулиться до босих моїх ніг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427555
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: Оля Бреславська