читаю твої повідомлення на ніч
як вірші
а твої вірші як повідомлення
що адресовані лише мені
дякую тобі
дякую кожного разу
коли вдається заснути
із твоїм мовчанням
на язику
бо воно відчувається на смак
паперовим попелом
і завжди невеликою відстанню
у грудях
стало трохи легше
переносити ночі
всередині
себе
але твої фотографії старішають
раніше за тебе
і чим частіше я на них дивлюсь
тим швидше вони втрачають
колір
тож зараз ти чорно-біла
навіть в моїй пам’яті
хоча здається
що все було вчора
сьогодні
кожної ночі
|здається..|
та від того чіткість зображень
не зникає
а лише посилюється
тому я мрію
|я молюсь
я благаю|
отримати можливість втратити
свій внутрішній зір
аби знищити всі архіви
|твоєї досконалості|
уявним сліпим вогнем
ненависті
та гніву
разом із моєю слабкістю
через яку колись не зміг відмовитись
а тепер зарадити
саме через неї
|здається|
щоб врешті решт здобути здатність
втратити тебе
один раз
аби більше не втрачати
|безкінечно|
бо в мені нічого не лишилось
окрім цілковитої темряви
яка трансформує мене
і з часом знищить
вона цілком створена із тебе
вона отруює думки назавжди
і поглинає мене кожної секунди дня
і ночі
як колись це робила
ти
ти дата моєї смерті
але в цей раз я сподіваюсь
покінчити з усім
раніше..
*фоновая композиция –
Ossadogva «Prophesy»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2013
автор: команданте Че