Любов – це не слово,
Любов – це не річ,
Любов і дається лиш тому,
Хто в серці зуміє зберіч.
А в мене такого не буде,
Не буде такого і в вас,
Бо любов дається лиш тому,
Хто із нею живе повсякчас.
А коли ти її відцурався,
Не прийняв тоді, коли ждала,
То живи ти тепер без любові,
І незнай ти ні горя, ні зла.
Не кидайся ти нею на вітер,
Бо любов у житті є свята.
За любов'ю піду на край світу,
Туди, де зникають світа.
Не зумієш тоді наздогнати,
Бо пройдуть уже многі літа.
Я у вирій зумію злітати,
І затихнуть на ниві жита.
Зірка стане старою на небі,
І не буде кувати «змія».
Ти побачиш тоді у безхмар'ї,
Що ти втратив на віки життя.
Життя, що зоветься коханням,
Життя, що дається лиш раз,
Життя, що не буде взаємним,
Ти втратив щасливий свій шанс!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427671
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Марина Яковишена