Не гріє те сонце, що в небі встріча,
А гріє те сонце, що тихо мовчить ,
Що вірним теплом зігріває в ночах
І в думці коханням надійно тремтить
Не лине той ливень , що в небі гримить
А лине той ливень , що в серці засів,
Що вільно десь у словах норовить
І хоче теплом від ран груди омить
Не ті почуття, що відчуєш на мить,
А ті почуття, що живуть ще до них
Де пам’ять врожайності, плід вороття
Джерельна вода та слід забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427685
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Фліка Фройд