Вона одна, в очах солоні сльози
Й розмиті стіни лікарняної палати
Скінчилось вбивство. Видані прогнози
"Шкода, але дітей вам вже не мати"
Лиш тихий стогін вирветься з грудей
А в голові ніяк не стихне "дітовбивця"
Як жити їй тепер серед людей
І як дивитись родичам в обличчя?
Все трапилось раптово - просто "здрастє"
Багатий і пихатий, "джентельмен"
Його постійні балачки про спільне щастя
І вдало ним підібраний момент
Відмінниця і "золоте дитя"
Навчалась гарно у музичній школі
Ніхто не міг добрати до пуття,
Чому пересіклися їхні долі?
А далі клуби, танці, поцілунки
Пуста квартира, зайва пляшка з-під вина
Для нього ніч ця мала бути подарунком,
Але на ранок вже його нема.
А потім шок і сльози. "Я вагітна"
Дзвонила, але слухавку не брав
Минула ця любов така тендітна
А може він ніколи не кохав?
І що тепер? Депресія, аборт.
Втрачений сенс, і сльози, сльози, сльози
Душа, немов, сміття, летить за борт
Як і життя, розбите під наркозом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427701
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2013
автор: Чернець