тримайся за мою руку
я покажу тобі як
заплутувати свої якорі у ці водорості
що облизують нашу шкіру
подивись мені в очі
і втопися під важкими вітрами
нам немає куди іти
там земля недосяжна
а там космос під хмарами
попливли по хвилях морських
розправляй навстіж вітрила
нагріті від спеки ящірки
бігали по твоєму тілі
немов би важкі сніги сповзали з полів
під тиском тепла
весняні сутінки
і налита у філіжанку вранішня кава
зігрівали твоє застуджене серце
ти лиш послухай як котиться слово
як б'ється кришталь
як облизують хвилі цей зморений берег
це повітря в'язке й зав'язане
воно бавиться в піжмурки
каламутиться рибами
осадом збовтує проливаючи спазми
ці слова несказані наболіли фразами
наш маршрут завбачливий
наш антракт розіграний
ти втонула в атомах
мережа відсутня
абонент недоступний
я стою над прірвою
я давно відірваний
від твого крила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427750
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Роман Штігер