Ти любиш ранкову каву,
Холодну, мов місячний дотик.
І гріють вуста моложаві
Бадьорий наркотик.
Заряд на весь день,
Рухи жваві.
А я звик до терпкого чаю,
У ньому вирує безодня,
Гаряча, як спечена лава....
А в тебе – холодна.
Студена та, стікова
Кава.
Ти любиш сметану їсти
Утоптану в полуницю,
Нахилишся, вмочиш ніздрі.
Обов’язок вістівниці
Запевнитись в ягоді
Пізній
Чи в кислім молокопродукті.
Засмажену поверх рибину
До вуст покладеш у кунжуті.
Соромиться вже скатертина,
Сніданком цікавим
Окута.
Про мене, налий собі пива,
Змішай з апельсиновим соком
Й мартіні. Дістань свою рибу.
Це стане для тебе уроком.
Прохаю ж, відріж собі
Хліба.
Суттєво ж, різниці немає
Що пити й живитись чим зранку.
Вживай собі, як дозволяє
Порядок доданків.
Бо в сумі печінка
Страждає.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427774
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 27.05.2013
автор: Митрик Безкровний