Глибини душ нам не пізнати,
у світлі сонця ясних днів,
нам варто в межах прірви стати,
щоб ехолот наш загудів.
Як той кораблик, що на хвилях,
немов в ту бурю і в пітьмі,
тебе кидає в цих стихіях,
ти все скануєш навкруги.
І не побачиш край бездонних,
насправді щирих, чистих душ,
і цих людей, насправді добрих,
я більшість в темряві знайду.
Випадок інший – йдеш на рифи,
в нікчемних душах злих очей,
ти бачиш дно, майже відкрите,
в мілких тут водах цих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427874
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Skifius