Щось трапилось знову - світла немає.
Буревій, напевно, порушив електромережу.
Свічка далеким дитинством блимає,
Як ми всі сім'єю при каганці їли вечерю.
Я і забув, що це може бути так романтично
Жити без світла, також до двору іти у пітьмі...
Цивілізації діти, залежимо фактично
Від електрики. Без неї праці нема на компі.
Мимоволі спати рано лягаю,
Хоча при цьому звично рано встаю...
Можливо, що зараз і політаю -
Денне забуду, побуваю в раю.
27.05.2013
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427919
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2013
автор: Левчишин Віктор