Весь час мовчала –
Не вміла говорити.
Просто не вірила словам,
Коли дивилась ніжно вгору,
То дуже заздрила птахам.
Слова все можуть, обіцяють,
А дурні вірять і не знають,
Що краще вірити очам…
Вони кохають і страждають,
А сльози світ в полон зганяють.
Ніколи сліз не випускала –
Не вміла плакати вона.
В очах всю душу прочитала,
Свою й чужу до забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42795
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2007
автор: nezilovana