Всі ми під Богом єдиним живем,
Праведно хтось, а хтось уже грішний.
Й життєвою стежкою кроками йдем,
Хтось десь упав, а хтось є успішним.
У кожного з нас є дорога своя,
Записана небом з маленства,
Й призначена долею справді була,
Єдина моя ще з дитинства.
Так вирішив Бог. А чисправлюся я?
Призначення втілить життєве.
Чи може колись я вже нею була?
Й навчала щодня, погодинно.
Можливо, це правда,і зовсім не міф,
Що щастя нам доля дарує.
Цінити життя, далеко не гріх,
Гріх тим, хто його не будує.
Всі ми дорогами порізно йдем,
Крокуючи часом неспинним,
Хтось справді для когось у світі живе,
А хтось - марнуванням невпинним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428145
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2013
автор: Штундер Юлія