Попіл на руках, забутої мрії,
Розвіяло вітром майбутнього.
Все так просто чомусь,
Запитань не виникає.
Серце своєю вічною мелодією,
Шепотом підкаже новий шлях.
Й незмога промовлять слова.
Мені зашили рота.
Сьогодні я не поверну назад,
Там, проживають, мої демони.
А розум хоче світла,
Яке видно крізь долоні.
Цирк існує й на небесах,
Вічна вистава щоденної брехні.
Мені зашили рота,
Запитань не виникає.
Куди мені податись?
Від всієї суєти.
Там, де зможу
Я тебе знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428194
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2013
автор: klovays