Ми врешті тут,
Не лиш тінь ти;
І чутно стук,
І можна йти;
Тобі до кіс
Лель вплів стрічки -
То вроду вніс
В твої річки,
Що в'ються вниз
І манять очі -
Так моря бриз
Лише хлюпоче,
Як тихий сміх
Пливе-дзюркоче
Із уст твоїх
Цієї ночі;
Але найліпше ж
Знать вживу,
Що ти існуєш
Й наяву
13 липня 2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2013
автор: Антон Наливайко