Сонце, як в казці,
Веселка милується,
В морі проміння,
Блискучих зірок.
Вітер, так ніжно,
Тебе обіймає.
Боїться попасти,
До тебе в полон.
Він не вагомий,
Чистий, прозорий.
Як в ранці роса,
На духмяній траві.
Дахів не зриває,
Дубів не валяє.
Бо він казковий,
Чарівний такий.
Ніч наступила,
Та зорі, казково так.
Граючи світлом,
Дають тобі знак.
Ти не самотня,
У світі безмежному
Так що не смій.
Нудьгувати, ось так.
Ніч вже кінчається,
Скоро пробудження.
Подихом раннім,
Прокинеш весь світ.
І зрозумієш -
В житті, як і в казці,
Теж має бути
Добрий кінець.
Приспів.
Вітер, як мить.
Раз, і він зник.
Але він приносить добру вість.
Але він дарує життю смисл.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428315
Рубрика: Балада
дата надходження 30.05.2013
автор: Дикун