Сонет про песика

Гординя  -  це  голодний  злющий  пес,
Його  тримає  кожен  у  дворі.
Звірюці  годять  бідняки  й  царі,
Бо  здатен  він  на  чудо  із  чудес  –

Створити  его-рай  людським  серцям,
А  ще  –  його  надійно  стерегти.
Та  їсть  він  все  –  залежно  від  мети,
І  м’ясу  радий,  і  черствим  хлібцям.

Буває  сам  голодний,  але  псу
Несе  хазяїн  все,  що  в  нього  є.
Ковтає  песик  правду,  честь,  красу,

А  потім  соловейком  він  стає,
Хвальбою  виливає  підлу  суть,
І  ненаситно  знов  бере  своє…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428497
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: Лілія Ніколаєнко