Вже вечір долизує залишки дня.
Жаринки роздмухує місяць,
Щоб сісти з вогнем у руці на коня,
Зірки запалить і повісить.
Розходяться тіні. Цілує чоло
Устами вологими тиша.
І галас ховає у хати село,
І місто турботи колише.
По-скрізь голубіють екранів вогні.
Затишок дарують кімнати.
Як добре приймати ніч в колі сім’ї.
В надії на день іти спати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428643
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)