Піксіль душі

В  момент  цей  14:37  неділі  мого  законного  вихідного  01.06.2013  на  цьому  сайті  66  чоловік,  з  яких  9  прихованих.  Здебільшого  прихованих  я  не  читаю  і  тих  що  викладують  в  стовпчику  з  правої  сторони  теж,  я  читаю  тих,  хто  є,  якщо  встигаю.  Тобто  тих  хто  в  лівому  стовбчику  неприховані.  Деякі  з  них  досить  швидко  викладують  вірші  і  йдуть  гуляти  чекаючи  через  певний  проміжок  часу  відгуків.  Творів  багато,  відгуків  ще  більше.  Чим  краще  ти  себе  пролекрамуєш  тим  більше  людей  тебе  прочитає.  Чим  більше  ти  відпишеш  коментарів,  тим  більше  людей  примусиш  відчути  себе  потрібними  автору(  потрібними  звучить  надто  жорстоко,  краще  скажем:  автор  сприймає  аудиторію  авторів).  Запутано  та  нескладно.  Я  твердо  впевнений,  що  вірші  Шевченка,  Пчілки  чи  Франка,  проза  Мирного,  Барки  і  твердь  навіть  зарубіжних  авторів,  без  свого  тяжкого  авторитету,  були  б  сприйняті  з  заздрісною  ворожістю.  Ні  не  тою  "я  теуб'ю",  а  "я  зможу  краще".  Серед  авторів  є  цілком  цікаві  особистості,  деякі  лише  починають  свій  шлях,  інші-  старожили  у  яких  в  запасі  по  кілька  акаунтів  для  підтримання  авторитету(або  просто  побачити,  як  їх  читатимуть  без  тяжко  набутого,  майже  брендового,  ніку).
 Я  пишу  просто  і  відразу.  Мій  текст  вилавається  прямо  з  думок,  це  не  натхнення.  Це  не  супер-пупер.  Непродумані  слова,  і  на  скільки  правдиві  вирішувати  вам,  але  звернімо  увагу  на  прихованих.  Ховаються  лише  ті  хто  бояться.  Бояться,  щоб  їх  спіймали  на  брехні,  зловили  на  ледарстві  і  цілком  можливо  тікають  від  своїх  сутинерів.
 Я  не  вірю  в  існувння  душі,  як  душі.  Для  мене  душа-  це  пам"ять,  спогади,  думки  і  почуття  спровоковані  останніми.  Те  що  зникає  і  лишається.  Це  нескладно,  але  з  церковним  фанатизмом,  який  так  оберігає  душу,  вам  не  зрозуміти,  як  із  атеїстичними  поглядами  Геракла.
 Якщо  душа  є  то  вона  повинна  бути,  все  що  є  матеріальне.  Як  пояснити  туземцю,  що  струм  тече  по  дроту  і  що  неможна  сувати  в  розетку  пальці?  Просто,  сказати:"Табу"-  неможна.  Струм  цілком  матеріальний.
 Уявіть  душу  матрицею,  дисплеєм.  Де  кожен  піксель-  це  частинка  душі  з  іншого  життя.  Можливо  іншого  минулого.  Душа  цілісна,  поки  пікселі  не  биті.  Але  душа  не  монітор...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428749
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: Спайдер