“Віскі”

І  голова  на  плечах,  ніби  є,
І  руки  й  ноги  на  своєму  місці.
Але  я  відчуваю  щось  не  те,
А  зрозуміти  що,  мені  допомагає  віскі.

Як  опрокину  склянку  і  тепло  пішло,
І  хвилею,  по  всьому  тілу  розійшлося.
А  другу,  починаєш  розуміти  сенс,
І  чому  в  тебе  це  все  почалося.

А  далі  ще  ясніше,  гло,  гло,  гло.
І  третя,  і  четверта  льеться  в  горло.
І  я  вже  впевнений,  що  винен,  в  цьому  він.
Народний  депутат,  цироз  йому  в  печінку.

́
́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428755
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.06.2013
автор: Дикун