Твою душу розпізнать на смак.
Що в ній?Весни,сонце,буревіі?
Але знаєш,це найкращий знак,
Що сплелись за руки наші мріі.
Твоє тіло,подих і слова.
І твоє мовчання до світанків.
І моя в твоій руці рука
В тиші тих ще недопитих ранків.
А розлука розвела мости,
Вся планета вмить так опустіла.
Говорила тиша до зими,
Що весна обличчям аж змарніла.
Я літаю,сіла відпочить
На високій хмарочці,самотній.
Янголятко поруч мене спить.
Бо в душі до ниточки промокла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2013
автор: Відочка Вансель