Обмеження рамками, ревнивими склянками.
Прихильник, відвертих рук, відкритих дверей.
На стінах ми плямами, лягли щоб спочити десь.
Нехай з нас відбиток малює портрет.
Скоріше подайте знак. Я хочу задіти вас.
Потрапити прямо в ціль, схопить за живе.
Нема в цьому дивного, що так захопив паркет,
Скидаєш на нього все. Він твій на цей день.
Думки пишуть голосно, про те схоже холодно.
Метою не зв'язані, я роблю протест.
Із теплою зброєю, із купою роботів,
Із білими стягами, підемо вперед.
Руйнуємо обмеження, з висот вниз розстріляні,
За стінами чути це, як дихає мертвець.
Над нашою зоною ведуть спостереження,
Я зроблю з трагедії комічний кінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428803
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: Максим Жембровський