Не тримай
Мене за крила не тримай
Бо пасмурно в душі моїй
За хмарами вчорашніх мрій.
Відпусти
Мене у вирій відпусти
Моїх нездійснених бажань
З полону пізніх дорікань.
А там внизу вчорашній біль
Іде у свій останній бій
Хоч тіло падає у страх
Розбившись на життєвих сторінках.
Летять пір їнки почуттів
На полум я твоїх розмитих слів
Твого кохання штучний сніг
В моїй душі знайде ночліг.
Не зрони
Із вуст мелодію ти не зрони
Своєї пізньої весни
Бо я вночі дощем прийду
І краплями слова зітру.
Не тримай
мене за крила не тримай
Бо пасмурно в душі моїй
За хмарами вчорашніх мрій.
Відпусти
Мене у вирій відпусти
Моїх нездійснених бажань
З полону пізніх дорікань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428890
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Злата Наркевич