Вишиванка. На слова Ігоря Бойчука.

Сподобався  щирий,  мелодійний  вірш.  Щось  написав...  Куцувато  вийшло...Захотілося  додати  трохи  слів  і  музики.  Додав  розширений  програш  і  на  свій  розсуд,  без  узгодження  з  автором  тексту,  катрен  зі  своїми  словами.  Якщо  Ігор  не  буде  проти  -  так  і  залишимо.  Якщо  напише  свій  текст  -  підредагуємо.  Чекаю  на  його  відповідь.    А  поки  що    -  слухайте  і  судіть...

           Вишиванка

Щодня  у  полі  спозаранку  
Збирала  трави  на  сорочку,
Й  ночами  шила  вишиванку
Одному  синові-синочку.
Плела  на  полотні  узори
Нитками  й  щирими  словами.
Вшивала  небо,  ясні  зорі,
З  близькими,  рідними  стежками.

Програш.

І  обереги  малювала
На  долю  кращу,  неповторну.
Щоб  сила  зла  його  минала
Вплела  молитву  чудотворну.
Й  цілющі  трави  полонинські,
І  рідну  хату  на  горбочку,
Солоні  сльози  материнські
Вкладала  в  вишиту  сорочку.

Розширений  програш.

На  долю  вишила  сорочку
своєму  синові-синочку.
Цей  оберіг,  кохана  ненько,
твоє  палаюче  серденько.
ТВОЄ  ПАЛАЮЧЕ  СЕРДЕНЬКО!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428984
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2013
автор: Анатолійович