Самотньо так... хоча б поговорити
Нема із ким ділитися думками...
Так душу хочеться комусь відкрити
Простими щирими словами.
До кого йти і де шукати допомоги.
Хіба хтось зможе розвіяти тривогу.
Хіба поможе хтось, хоча б у масці,
Немов в дитячій і чарівній казці.
Самотньо знов... аж хочеться кричати.
А біль з середини калічить душу...
Ніхто цю тишу не порушить
Доводиться мені мовчати.
Бо все навкруг полонить пустота.
І розумієш ти, що це лиш самота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429093
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: Любов це дар