Так милий, я таки злякалася,
Пояснювать не стану, знаєш сам.
Я вже й загинути сама в собі збиралася.
Але без тебе страшно буде й там....
Я падаю, встаю, знов спотикаюся,
Іду, блукаю по стежках.
Моя всьому провина, каюся,
Бо інших долі у моїх руках....
Ні не твоя...ти птахом вільним будеш...
Геть пролетиш повз мене...я сховаюся,
Аби не бачив ти мій біль, колись забудеш
Про все...мене...на океан ж збираєшся...
Пробач мені...слабка моя душа та квола
Мені відомо, добрі сильними не стануть
Але вона така ще щира й гола.
Нехай від тебе всі тривоги й біди кануть....
Пробач мені...я здалася!
Боротись б мала за свою любов.
Я боягузка, любий, чуєш я злякалася!
Мені лиш здалеку тебе побачить знов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429142
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2013
автор: леся B