Маєтки, статки- жорстокі пута.
Захмарені мрії і серця.
Коли ти з ними, душа забута.
Ти в лабіринті без кінця.
Зовсім не ціниш те, що маєш.
Біжиш вперед, весь час шукаєш.
Вершини, славу і не зважаєш,
що ось вже й фініш доганяєш.
А ти й не жив, емоцій ти не знав.
Давно забув, як ліс зітхає.
Акорди ніжні солов'їв,
cерце твоє не пам'ятає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429325
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2013
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)