Я все чаще тебя от себя отучаю,
Примеряя страданья твои на себя,
Но случается вдруг: от тоски заскучаю –
И так хочется чувтвовать, слышать тебя.
І.В.А.
Не навчай почуття! –
На науку
Не трать сили, голубко, дарма!
Піднеси краще лагідно руку
До угідного мого ярма.
Й поведи ти мене в ту країну,
Де є правда... Ні марев, ні зла!
Збережи нашу мрію єдину,
Припади до єднань джерела.
Спрагло випий сподоби чудові
І страждань до душі не впускай!..
Що величніш в житті від любові,
Що затишніш за створений рай?!
Ти скучати за мною не будеш:
Я зненацька ввійду в твої сни –
Й почуття свої давні розбудиш...
Ще раз серце навпіл полосни!
29.09.2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429462
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.06.2013
автор: Олекса Удайко