Гордість прагне ображати

Гордість  прагне  ображати,  похоть  все  під  себе,
А  листок  –  усе  пустий,  листок  пустий.  Зелена
спереду  широка  і  простора  даль.  Є  на  плечі  –  
Маленький  сірий  рюкзачок,  в  якому  тяжкі  речі.

Танці  бачив  на  шпалерах,  що  із  того?  Мало.
Треба  би  піти  в  театр  і  оперу.  Там  гарно.
Але  грошей-то  нема.  І  нецікаво.  Не  піду.
Бо  жадний!  Ось  до  тебе  руку  не  тягну.  Веду

рукою  по  паперах.  І  вони  тихенько,  тихо
шелестять.  Усе  пусті!  Мабуть  чекає  лихо.
Кроки  за  дверима,  і  мій  зошит  заберуть,
відправлять  в  пічку,  я  відправлюсь  в  путь
із  цього  місця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429478
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.06.2013
автор: Jonny Evilko