Не те мистецтво зараз вічне,
Не той в нас нині ідеал,
Життя стабільно хаотичне,
Безслідний пошук всіх начал,
І часто мокнуть нові фарби,
Слова не мають власний зміст,
Реальність вже не серця не вабить,
Горить буття зелений ліс,
Ріка емоцій часто сохне,
Мовчать мелодії душі,
Трактати поросли вже мохом,
Без рим звучать німі вірші,
Кохання має чистий погляд,
У призмі з тріснутого скла,
Не та прекрасна нині врода,
Що в душу річкою текла,
Сліпі на дійсність зараз очі,
Думки поранені в цей час,
Пізнати світ ніхто не хоче,
Та й він вже не пізнає нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429878
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: VDMK